Фізкультура та спорт на Валківщині до 1917 року не розвивалися, бо не було до цього ні можливостей, ні відповідних традицій. Лише на пасовиськах молодь грала в креймахи, забивала кльопа чи брала участь за давнім козацьким звичаєм, у кінних змаганнях. А у Валках можна було хіба спостерігати, як учні жіночої гімназії та реального училища катались на ковзанах на валківському ставку. І все ж перші паростки спортивного життя проникають на початку ХХ ст. і на Валківщину. У навчальних закладах раз на тиждень проводилися уроки танців.

І лише на початку 20-х рр. починається справжня історія спортивної культури на Валківщині. Нею займався військово-спортивний відділ повіткому комсомолу, який очолював І.Губський.

А з 1922 у валківських школах започатковано й спорт гуртки, де грали переважно в гандбол. У 1924 у Валках з'являється перша футбольна команда, яка найчастіше грала з люботинськими спортсменами.

З 1927 у Валках починають освоювати лижі: спочатку вони були саморобними, а в 1931 з’являються і промислові. Неабияку роль в історії валківського спорту відіграв молодіжний клуб "Синя блуза", де працювали і спортивні секції.

А в 1931 - 1932 спортивні гуртки вже існували в авіаційному та ветеринарному технікумах. 1935 був для Валківщини уже роком активного розвитку фізкультури і спорту. У валках з'являються ворошиловські стрілки, а також футбольна команда, серед гравців якої виділявся С.Г. Кабанцов. Засновано і перший спортивний клуб, який містився у двоповерховому будинку по нинішній вул. 1-го травня. Там збиралися любителі шахів та більярду пограти на кількох шахових дошках та двох великих і одному  малому більярдному столах. У народі цей клуб називався  "балдафонкою". У 1937 через Валки пройшов спортивний пробіг чехів, які тут зробили зупинку: організовано мітинг і сфотографовано на спогад. У 1938 - 1940 рр. на Валківщині, як і по всій країні, дістала широкого розмаху військова підготовка в спеціальних гуртках. Тренованість і добрий фізичний вишкіл дозволив цим спорцменам вистояти у Великій Вітчизняній війні. Після визволення Валківщини від фашистських загарбників у всіх школах було введені посади воєнруків, завдяки яким почали розвиватися майже всі доступні на той час види спорту. Приділялась увага розвитку легкої атлетики, лижного спорту та стрільби з гвинтівки. Зростала кількість футбольних команд, а вже 1945 валківські футболісти грали на першість області. З 1950 року у всії школах району працювали викладачі фізвиховання. Створюється добровільне спортивне товариств "Колгоспник" (пізніше перейменовано в "Колос"), яке відіграло неабияку роль в спортивній історії Валківщини. 

Перша спортивна слава на Валківщину прийшла 1951 року, коли учениця Валківського вет-технікуму Л.Піскова стала чемпіоном України з легкої атлетики (біг на 100 м). Це була перша республіканська золота медаль валківських спортсменів. А 1955 приніс району перші спортивні успіхи з велогонки. У цьому році 10 першорозрядників взяли участь в багатоденній велогонці Валки - Лубни - Валки. У 60-х рр. на Валківщині активно розвивається велосипедний спорт. Першим майстром спорту в цій галузі став вихованець "Колгоспника" М.Рапота. ! 1962 валківські спортсмени зайняли2-е місце в першості України з нар.греблі, а 1964 срібні нагороди здобули валівський футболіст Володимир Лісовин та Михайло Ручій (виступали у складі молодіжної збірної Харківщини з футболу).

У 1963 свої перші обласні змагання з бігу на 800 м виграв майбутній майстер спорту СРСР з велоспорту А.В.Тимченко. У 1964 віно одержав 2 медалі (золота й бронзова) на Всеукраїнській спартакіаді в Білій Церкві. Пізніше А.Тимченко переходить на тренерську роботу, організовує в Сніжкові спортивну школу, звідки вийшла ціла плеяда спортсменів міжнародного класу. Першим вихованцем А.Тимченка, який здобув звання майстра спорту міжнародного класу, був А.Кривенець (Валки). Пізніше до нього приєдналися В.Твердохліб (призер ХХІV Олімпійських ігор у Сеулі), М.Давидюк ті ін.

Справжнім поштовхом у розвитку валківського спрорту стали ХХІІ Олімпійські літні ігри. що відбувалися в Москві. Валки були одним з небагетьох міст, через яке проліг шлях олімпійського вогню з Греції до Москви. 13 липня 1950 року рівно о 12 год.15 хв. олімпійський вогонь перетнув межі Валківського району. Урочисто, по-святковому Володимир Пантелей запалив від чаші свій факел в супроводі почесного сектору розпочав естафету пронесення олімпійського вогню спортсменами по Валківщині. За факелоносцем йшов автомобіль з чашою вогню в супроводі ескорту автомобілів та мотоциклів. Ця урочиста процесія повільно просувалася по живому коридору людей, які стояли обабіч дороги Харків - Київ, що з'їхалися з усіх усюд.

Потяг молоді до спорту в районі зародив у Валках задум будівництва спортивного манежу. І ось при підтримці валківських властей почалося будівництво в центрі міста величної спортивної споруди, яка була завершена 1985 року. А через 2 роки було урочисто відкрито цей комплекс, який став кращим спортивним будинком серед районів області.

Крім того, у Валках працював на ставку чудовий каток, завезено гідропеди та човни, на яких так любила кататися молодь.

Неабиякого розвитку набуває в цей час і футбол. Валківці зав'язують стосунки з польським м. Шрем, з футболістами якого провели цілу серію міжнародних змагань (у Валках і в Шремі). У 1991 році валківська футбольна команда "Маяк" вийшла у вищу лігу Харківської області по футболу.