Моє рідне місто… Його вулиці … Більшість із них носить імена людей, життя яких, часто коротке, але сповнене героїзму…
Місто - воно живе... Воно дихає, засинає і прокидається, хвилюється і радіє, відчуває спеку і холод, воно плаче і усміхається...Кожного дня воно різне.
Про рідне місто можна безкінечно говорити й говорити, починаючи від перших згадок і закінчуючи нашим сьогоденням. Але кожен з нас пам’ятає місто саме таким, яким воно є в вашій пам’яті та десь глибоко в вашому серці.
Мої Валки… Це безкрая блакить неба…
Це рідна земля, що відчуває кожен крок…
Це солодкий присмак води..
Це сонце, що торкається променями дахів та зазирає в кожне віконце…
Це дощ, що вмиває рідні вулиці…
Це зорі, які віддзеркалюються у Мжі…
Це вітер, що пахне історією…