Середа
22 Листопад 2017
09:24
Кошик
Ваш кошик порожній
Архів записів
Погода
Наше опитування
Чи пишаєтесь Ви своїм містом?
Всього відповідей: 324
Цей день в історії
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Податковий вісник
Податковий вісник
Військовий вісник
Військовий вісник
Слово народу
Слово народу
Форма входу
Новини
Друзі сайту
Тростянець
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Валки

Повітове місто


У квітні 1780 Валках було надано статус міста, яке стало центром повіту. Тоді ж Валкам надається герб (символ призначення міста і лаконічна його характеристика) Герб був затверджений у 1781 році і являв собою щит, у верхній частині якого був герб м. Харкова, а внизу на голубому полі 3 сливи, що характеризувало м. Валки, як багате садами, що давали масу фруктів.

 З грудня 1796 Валки - заштатне місто Харківського повіту (з 1802 року - знову повітове місто). Населення Валок становила тоді 5446 чоловік, в т. ч. - 5019 військових обивателів, 48 - поміщицьких селян, 75 дворян, 53 священнослужителя, 8 купців. 

У 1807 році в Валках було відкрите двокласне повітове училище. при церквах були однокласні однорічні церковно-приходські школи з кількістю 10 - 15 учнів у класі.

Продовжували посилено заселятися Посуньки, в основному по Полтавській вулиці (тепер Р. Люксембург). У 1810 - 1816 роках на Посуньках було споруджено нову цегляну церкву (Успенську), там, де тепер двір харчкомбінату. Дерев'яну церкву на Бородаєвській вулиці було розібрано, і центр Посуньок перемістився на Полтавську вулицю.

У 1817 році була розібрана коржівська дерев'яна церква, а на тому місті побудована цегляна.

На 1860 рік центр м. Валок було забудовано так: на горбі, де була кріпость, із західного боку стояли казарми військової команди (нині це Піонерський провулок), напроти провулку височів собор, а за ним був садок (сквер). Там він і зараз (біля пам'ятника загиблим у Вітчизняну війну і кінотеатру "Іскра"). Далі всю площу займав базар, забудований численними дрібними лавочками та ятками з парусининовими дахами. За базаром починалось кладовище (від теперішнього центра до швейної фабрики).

Базар був великий, тягнувся до рогозівської церкви. Там, де зараз парк, навпроти швейної фабрики, містився ряд торгівлі дерев'яними виробами та ряд лавочок, де торгували дьогтем.

На місці, де зараз двоповерховий універмаг, було збудовано чотири великих будинки, в одному з яких містилася аптека, а в другому - повітовий суд.

У військових казармах, про які згадувалось, у ті часи розміщався артилерійський 

дивізіон, де у 1886 році відбував військову службу поет-революціонер Павло Грабовський. У ті ж роки була побудована у Валках триповерхова тюрма з білої цегли, обгороджена високою цегляною стіною (стояла біля теперішнього стадіону, там, де водонапірна башта). Там же, де зараз парк імені Лаптєвих, було висохле поле. За 100 метрів на схід від тюрми, в напрямку коржівського кладовища, стояла цегляна конюшня на 40 коней та невеликий будинок військової конвойної команди, що супроводила засуджених на каторгу.

У 1890 році, за постановою міської управи, бульшість членів якої були валківські купці, почалося розкопування могил на кладовищі в центрі Валок. Викопані кістки були перевезені на Рогозівське кладовище, де й захороненні.

У 1896 році земська управа Валківського повіту побудувала на Посуньках трикласну початкову школу (зараз Гонтово-Ярська неповна середня школа).

У 1902 році було відкрито трикласну початкову школу на коржівці (будинок по вул. 1 Травня, №32), для цього орендували будинок приватного домовласника Журавльова.

Для підготовки молодих людей з бідноти на писарів, рахівників та інших дрібних службовців у 1912 році в Валках, у старовинному будинку навпроти собору, було відкрито вище початкове училище з строком навчання 4 роки. В це училище приймалися діти, що вже закінчили 3 класи початкової школи. Більшість молодих людей, що закінчили вище початкове училище, в першу світову війну були "произведены" в прапорщики і командували взводами.

Влітку 1895 року було розпочато спорудження греблі, двох містків та розпочато копання ставка. Місток з шлюзами був посередині насипу-греблі, а другий, без шлюзів, з боку Посуньок. Закінчили роботу в 1895 році восени, і ставок став великим, вода затопила луг аж до Коворота. Але у весняну повінь 1896 року греблю прорвало, ставок витік і зробився невеликим. Таким зостався аж до 1950 року.





ЗА МАТЕРІАЛАМИ:
Скотар І.Ф. Валківська старовина : Історико-краєзнавчий нарис. – Х.: РВП "Оригінал", 1993
Сіваченко Є. Спалахи гніву народного: з історії селянського повстанського руху на Харківщині (1920) // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Т. 5. – Харків: Око, 1995. – С. 17 – 28.
Слюсарський А. Г. Слобідська Україна: Істор. нарис XVII-XVIII ст. – Х., 1954. – С. 19.
Гавриленко А. Д. Валківчани у спогадах, документах та інше / Анатоль Гавриленко. – Харків : Курсор, 2008. – 406 с.
Лисенко І. Валківська енциклопедія. У 2 т. Т. 1. – Х.; К.; Нью-Йорк, 2000.
Лисенко І. Валківська енциклопедія. У 2 т. Т. 2. – К.: Рада, 2006.
Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. – К., 1998.
"История городов и сел Украинской ССР", Том "Харьковская область"
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Валки запрошують
Фото дня
Платежі online
Поділись із друзями
ФОТОпослуги
ФОТОпослуги
Мапа міста
Фото дня
Ми в соцмережах