№2 - Пам'ятник П.А. Грабовському
Навпроти Валківської автостанції, біля р.Мжа височіє пам'ятник Павлу Арсенійовичу Грабовському, який є єдиним пам'ятником поету-революціонеру в Україні.
З 25 листопада 1885 р. П. Грабовський перебував на військовій службі у повітовому містечку Валки Харківської губернії, і тут Грабовський зіткнувся з новим світом неправди і наруги над простою людиною, що викликало у нього рішучий протест і бажання розкрити жорстокість офіцерів щодо солдатів. Недовгою була служба в армії. За виступ на захист одного солдата, з якого люто знущався офіцер, Грабовського відправляють у далекий Туркестанський військовий округ.
У 1952 на пошанування Грабовського у Валках було встановлено пам'ятний знак поетові, який у 1990 році замінено на пам'ятник. Пам'ятник являє собою гранітну фігуру П.Грабовського (висота близько 2 м), яка стоїть на чотирикутному постаменті (висота близько 80 см) у військовій формі з розгорнутою книгою. На постаменті написано: "Павло Арсенович Грабовський. 1864 - 1902". Автори пам'ятника: І.П. Ястребов (скульптор) та Н.А. Фоменко (архітектор).
№3 - Лебедина вірність
Лебідь у давніх русів – символ вірності, любові до рідної землі.
Досить часто лебідь виступає символом душі, яка літає по небу в образі цього благородного білого птаха. Відомий вислів «лебедина пісня» означає останній вияв таланту чи героїчний вчинок у кінці життя. Він грунтується на уявленні про те, що лебідь перед смертю злітає високо в небо, ніби лине до сонця, і співає останню пісню, схожу на срібний мелодійний дзвін. Пара лебедів зберігає подружню вірність усе життя. А втративши свою пару, лебідь, проспівавши прощальну пісню, каменем падає на землю, розбиваючись насмерть. «Лебедина вірність» стала зразком любові і відданості закоханих, породила безліч поетичних, музичних та інших мистецьких творів, а сам вислів став крилатим.
Ось і на нашій Мжі живуть лебеді. Кожної весни лебедина пара прилітає знов і знов.
№4 - Зустріч з байбаками
Мабуть кожен школяр, який тримав підручник біології знає, що байбак, або бабак, - гризун роду бабаків, мешканець цілинних степів Євразії. Є одним з найбільших білячих: довжина його тіла 50-70 см. Тіло у байбака товсте, незграбне, на коротких, сильних лапах, озброєних великими кігтями. Голова велика, сплюснута, шия коротка.
Якщо Ви ніколи не бачили байбаків, то вам саме до нас, передлісся Бондаренківського лісу чекає на вас. Саме там нори, які являють собою складну систему ходів, що вони пов'язані з поверхнею декількома виходами Ви зможете не тільки помилуватися тваринами, які занесені до Червоної Книги України, а й почути їх унікальний свист.
Цікавий факт: В Україні існує пам'ятна монета «Байбак» - золота пам'ятна монета Національного банку України, присвячена гризуну, який живе в степу в норах і впадає з осені до весни в сплячку.
№5 – Риболовля на заході сонця
Валківщина славиться своїми ставками, де можна добре відпочити, закинувши поплавок до води і насолоджуватись риболовлею на заході сонця. Що може бути краще – яскраві барви заходу літнього сонця, шум води та її жителів?! Ось вам і своєрідна колискова пісня після напруженого дня.
З нетерпінням чекаємо на ваші враження від поїздки, ну і звичайно ваші фото!
